«Злочинні» розмови: як у Криму знаходять незадоволених війною

Перекидання військової техніки з анексованого Криму на материкову частину України в перший день повномасштабного вторгнення Росії, 24 лютого 2022 року

В анексованому Криму триває практика переслідувань людей за незгоду з повномасштабним вторгненням РФ в Україну. Протестні голоси лунають усюди: у магазинах, у транспорті, лікарнях. Вони спростовують заяви підконтрольної Москві місцевої влади про «загальну підтримку в Криму Путіна і його політики». Крим.Реалії стежать за ситуацією на Кримському півострові.

Антивоєнні протести в Криму проявилися з перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Більш ніж за рік кримські протестні голоси проти російської війни стали дедалі масовішими і різноманітнішими: від постів у соцмережах до малюнків на вулицях, татуювань і елементів одягу.

Починаючи з лютого 2022 року, через суди за так званою «антивоєнною» статтею про «дискредитацію Збройних сил РФ» пройшли сотні кримчан. Але протести проти війни не припиняються.

Часто в суді кримчани опиняються за розмови про війну в громадських місцях. Приводом для переслідування нерідко стають доноси.

«Висловив невдоволення війною в лікарні»

У червні в Кіровському районі місцевого жителя звинуватили в «дискредитації» армії РФ, вчиненій під час перебування в палаті місцевої лікарні.

«28 травня 2025 року, правопорушник, перебуваючи в палаті місцевої районної лікарні, публічно висловлював невдоволення проведенням спеціальної військової операції (так у Росії називають своє повномасштабне вторгнення до України – КР) з боку Російської Федерації на території України», – повідомила пресслужба підконтрольного Москві Кіровського районного суду.

Як саме кримчанин зміг «дискредитувати» російську армію, у повідомленні не уточнюється. Суд оштрафував чоловіка на 30 тисяч рублів.

На сайті суду згадок про це знайти не вдалося.

Кримчанин провину не визнав. Про свою позицію з приводу цієї справи він публічно не заявляв.

Схожі приклади переслідувань людей за висловлювання в приватних розмовах і громадських місцях у Криму неодноразово фіксували від початку повномасштабного вторгнення.

«Висловився в поїзді»

Влітку 2023 року підконтрольний Росії Керченський міський суд у травні оштрафував місцевого жителя на 50 тисяч рублів за слова, сказані у вагоні поїзда.

Як зазначено в рішенні суду, чоловік, перебуваючи в поїзді сполученням Москва-Сімферополь, на станції «Рязань-2» зробив низку заяв: «Армія Росії вбиває мирних жителів України», «Президент Російської Федерації – ... [лайливе слово], це він почав війну з Україною», «Я проти знаходження Росії в Україні та спеціальної військової операції».

Виходячи з цього, суд дійшов висновку, що кримчанин «здійснив активні публічні дії, спрямовані на дискредитацію використання Збройних сил Росії з метою захисту інтересів Росії та її громадян, підтримання міжнародного миру і безпеки».

Обвинувачений у судовому засіданні провину визнав, сказано в рішенні суду. Чи так це, невідомо – фігурант справи публічно про свою позицію не заявляв.

«Поспілкувався в магазині»

2024 року житель Алушти Анатолій Голякович опинився в ізоляторі після того, як поспілкувався з продавчинею в місцевому магазині.

Алушта, архівне фото

Чоловік біля каси магазину відповів на запитання продавця українською мовою. На це продавчиня відповіла: «Ми живемо в Росії».

Кримчанин у відповідь заявив: «Продалися, так продалися. А ми дочекаємося (можливо, мається на увазі повернення Криму під контроль України – КР)».

Після доносу Анатолія Голяковича затримали співробітники Центру протидії екстремізму кримського главку МВС Росії в Алушті. Під час затримання вони запитували в нього, чий Крим. Він відповів українською мовою: «Крим – мій».

У результаті підконтрольний Москві Алуштинський міський суд призначив йому покарання у вигляді 15 діб адміністративного арешту і 30 тисяч рублів штрафу.

Раніше в Красногвардійському (Курманському) районі місцеву жительку переслідували за те, що вона, перебуваючи на ринку, нібито «припустилася публічних висловлювань проти спеціальної військової операції Збройними силами Росії».

Про це заявили свідки у справі – працівники ринку та учасник «народного ополчення», йдеться в рішенні суду. За їхніми словами, фігурантка справи «протягом кількох місяців прославляла Україну, а також її керівників, військовослужбовців ЗСУ, водночас звинувачує керівництво Росії та її президента у фашизмі».

Графіти в Ялті, архивне фото

Пенсіонерка в суді провину не визнала і заявила, що звинувачення щодо неї є «брехнею і помстою» з боку людей, з якими у неї є конфлікт.

Вона заперечує, що «дискредитувала» російську армію, але допустила, що «могла в приватній розмові відповісти, що вона проти війни».

У результаті підконтрольний Москві Красногвардійський районний суд оштрафував жінку на 30 тисяч рублів.

Тисяча справ про «придушення проукраїнських настроїв»

«Стабільне збільшення» «антивоєнних» справ у Криму є відображенням зростання громадянського опору російській окупації, заявляють у Представництві президента України в АРК.

За даними відомства, наразі в російські суди Криму та інші органи місцевої російської влади передано 1,3 тисячі матеріалів за «антивійськовою» статтею 20.3.3 КоАП РФ («дискредитація Збройних сил РФ»). У більшості випадків винесено постанови про штрафи та інші стягнення.

Антивоєнні графіті у Керчі, архівне фото

Кримчани зберігають свою ідентичність, не відмовляються від мови і культури та щодня всупереч загрозі арештів і обшуків обирають опір
Представництво президента України в АРК

«Навіть після багатьох років тиску, репресій і систематичних переслідувань жителі тимчасово окупованого Криму не втратили зв'язку з Україною. Вони зберігають свою ідентичність, не відмовляються від мови та культури і щодня всупереч загрозі арештів та обшуків обирають опір. Це не просто жест мужності, це шлях до звільнення Криму. Тому що поки триває опір, триває і надія», – заявляють у відомстві.

Практика застосування статті 20.3.3 КоАП Росії на Кримському півострові, на думку експертів проєкту «Кримський процес», дає підстави стверджувати, що вона «залишається інструментом не профілактики правопорушень, а винятково придушення проукраїнських настроїв, що зростають».

«Розгляд протоколів про «дискредитацію російської армії» в судах Криму пов'язаний із системними порушеннями основних стандартів доступу до справедливого правосуддя – принципів публічності, змагальності сторін, права на захист і неупередженість судового розгляду. Більшість випадків судового розгляду мають низку ознак політично мотивованого переслідування за висловлення точок зору», – стверджують експерти »Кримського процесу».

Російська влада заперечує репресії в Криму.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://d2jpzw9atzli5g.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagramта Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.